- сечовий
- —————————————————————————————сечови́йприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
сечовий — а/, е/. Прикм. до сеча. •• Сечова/ кислота/ кристалічна речовина, що є продуктом пуринового обміну в організмі людини й хребетних тварин і становить складову частину сечі. Сечови/й запли/в проникнення і скупчення сечі в тканинах та порожнинах… … Український тлумачний словник
аероцистоскоп — а, ч. Цистоскоп з пристроєм для введення повітря в сечовий міхур з метою його розтягнення при дослідженні … Український тлумачний словник
бордюг — а, ч. 1) Мішок, торба. 2) Шлунок четвероногої тварини. 3) Сечовий міхур тварини … Український тлумачний словник
мегалоцистис — а, ч. Вроджений надмірно збільшений в об ємі сечовий міхур … Український тлумачний словник
парацистит — у, ч. Запалення тканин, що оточують сечовий міхур … Український тлумачний словник
трансвезикулярний — а, е. Такий, що виконується через сечовий міхур … Український тлумачний словник
уретеролітоекстракція — ї, ж., мед. Видалення каменя із сечоводу шляхом виведення його в сечовий міхур за допомогою екстрактора … Український тлумачний словник
уретероцеле — невідм., с. Кістоподібне випинання стінки сечоводу в сечовий міхур … Український тлумачний словник
уроліт — у, ч. Камінь у сечових шляхах; сечовий конкремент … Український тлумачний словник
цистоскоп — а, ч., мед. Прилад у вигляді металевої трубки (катетера) з оптичною та освітлювальною системою, що вводиться в сечовий міхур для його дослідження … Український тлумачний словник